Слова песни Тарас Чубай — Дерев’яна зозуля

Дерев’яна зозуля у старому годиннику,
Відкує усамітнення час,
Розчахнеться яблуня од важкої роси.
Ти од криниці вертатимеш із порожніми відрами.

Я запитаю тебе в темряві про те коли випадає сніг,
І в кожного мого слова буде луна як провалля.
Крізь прочинену браму з подвір’я ступить світло
Босоніж на стежку, щоб назавжди відійти від нас,
Щоб назавжди відійти від нас.

Але буде видно і в темряві, що в тебе втікаюча...
Але буде видно і в темряві, що в тебе втікаюча... тінь.